Так, дивлюсь на нього і всередині все підіймається... Згадую...Так, чітко, так, мов по написаному сценарію. А він - актор... ніжний, сміливий, і в інший момент - холодний, далекий, як скеля. І тоді я його боюсь, цей страх,- перехоплює дихання, і в той момент я вирішую,- забуваю все як сон. Проте...
