Як я ненавиджу тебе... за те,
Що так легенько тишком-нишком
Своїми ласками ти приручив мене -
Шалену, дику, волелюбну кішку.
Ненавиджу солодкість твоїх губ,
Що зачаровували шалом поцілунку,
Від пестощів по тілу твоїх рук
Знайти я не хотіла порятунку.
Ненавиджу, що розпалив вогонь
В моєму серці ніжними словами,
І тіло брав обіймами в полон,
В шаленство від бажань, що є між нами.
Ненавиджу тебе...та серце все ж
Твій силует серед людей шукає,
По тим стежкам, що йдуть кудись без меж.
Ненавиджу тебе... Та ні. Я все ж кохаю.
Колдовская смесь, Рижулька. Очень понравилось.Гуляние между любовью и ненавистью - самое опасное, но и самое завораживающее. Когда ничего не понятно, а потому - дико интересно...
Рижулька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну від ненависті до любові - один крок, і навпаки. Не говорячи вже про руду відьму.
Любовна лірика, причому вже ніби повторюється 1000 разів. Не має нової хвилі, Я НЕНАВИДЖУ ТЕБЕ, ТА НІ Я ТЕБЕ КОХАЮ, відверто тобі скажу чув ранійше і багато разів. Хочу щось НОВЕ!!!!!!!!!!! Думай.
така любов затягує. 
