Ми – як келихи криштальні: Відбиваємо мрії дзеркально. Тримаємо окріп у собі. Виливаємо який лиш при хворобі. Проходить крізь нас нас напоїв багато. Яких? Не можна ж все знати! Що саме цікаве – повітря тримаєм. Яке неохоче при всіх відпускаєм…..
ID: 344050 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 15.06.2012 00:24:35 © дата внесення змiн: 06.02.2013 19:42:18 автор: owltime
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie