На місяць вискалити зуби,
Я хочу вити що є сил...
Фальшиву здерти з себе шкуру,
Що надто довго я носив.
І в землю пазури загнати,
І очі в небо підвести.
Забути, нащо народився,
І все навколо проклясти.
А потім - впасти у безсиллі
З безмежним докором в очах.
Собі самому не пробачу,
Що досі маю в серці страх...
