Білим птахом летить зима
І так холодно серцю стало.
Ну чому ж любові слова
у безодні вітнів розтали?
Знов чекаю твого дзвінка,
А у снах бачу ніжні очі.
"Повернись" шепочуть уста,
знову трунку напитись хочу.
Та схололи палкі уста,
А душа, мов холодна крига.
Де ж поділась любов ота,
Що обом дарувала крила?