Ти малюєш сни по вікнах, і на стулених повіках тане сніг. Не від сліз в твоєму щасті дуже хочеться кричати, лиш від слів. То від серця теплота ця, не від сонця загоряться почуття. Відчувай того, хто поряд, ти злови його за погляд й не впускай.
ID: 301684 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 22.12.2011 19:28:50 © дата внесення змiн: 22.12.2011 19:28:50 автор: drowned in the summer
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie