Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Коли втечу в грудневий передзвін… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Надія Рубінська, 04.02.2014 - 13:05
Написано так реально, що хочеться побігти до героїні та допомогти пережити цей біль.ДУЖЕ ГАРНО! Осіріс, 16.03.2012 - 21:06
Відчай з ледь помітними нотками надії! Так мені війнуло межи рядків. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно! Оксана Пронюк, 13.12.2011 - 22:47
Грудневі сльози на вбогім порозі - в дорогу втеч...Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Моя Вам сердечна подяка! ГАЛИНА КОРИЗМА, 13.12.2011 - 00:10
І побіжу в розстібнутім пальто, Згубивши шаль квітчасту по дорозі А ти згориш, розвієшся, мов тлін, У цій крикливій вистражданій тиші, Коли втечу в грудневий передзвін І порожнечу по собі залишу... Гарна у вас поезія Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Інно! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І така недоречна...Щиро дякую за розуміння! *SELENA*, 11.12.2011 - 07:38
Сподобався вірш - емоційна експресія обривається гнітючим фіналом.Вірш заставляє задуматись: - можливо не потрібно втікати, якщо Ромео не наздожене; - моживо обов"зково втекти, щоб провірити глибину почуттів (коли на кон поставлено "Завтра", то гордість відступає на 2-й план), тільки можливо замість шалі щось більш суттєве згубити (трохи жарту)... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хтозна...Все можна владнати,якщо є взаємне бажання. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада,що вірш припав Вам до душі) АнГеЛіНа, 10.12.2011 - 18:08
В мене аж подих перехоплює, коли я читаю Ваші вірші...Так талановито, душевно... НАДЗВИЧАЙНО!!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі,Зіронько,за такі теплі,світлі слова і прекрасну картинку! Poetka, 10.12.2011 - 17:31
Не побіжиш, хоч як би захотів-Яка ж бо недоречна підла гордість!.. гордість часто стає на заваді... Це печально... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шкода,що далеко не кожному вдається перемогти у собі цю гордість і зробити крок назустріч... Просто Тетяночка, 10.12.2011 - 17:23
Твоя правда, гордість часто стає причиною розриву стосунків, сумно, але факт. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та найгірше,коли людина не усвідомлює,що гордість і є причиною тих проблемних стосунків... Весняна Осінь, 10.12.2011 - 17:07
Дещо приречено, може дочекайтесь пристанища радості, тоді бігти не треба. Мабуть, банальна порада, однак життя- неймовірна річ, і сивий дощ змінюється веселкою |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||