Я знаю,ти вже не зімною,
І більше не будуть нажаль.
Кохати й кохати до болю,
Прекраснії очі,а жаль!
І згадую з смутком я нині,
Ті очі,і теплу весну.
Великі й такі безневинні,
Та знаю,що вже не верну.
І будуть напевне до смерті,
До мене приходити в сні.
Зелені дівочії очі,
З них линути будуть пісні.
Пісні про казкове кохання,
Співатимуть очі мені.
Я їх буду чути до рання,
Але лише тільки у сні.
