Загублена між скелями,
Розтерзана вітрами,
Уквітчана черемхою
Й зеленим споришем.
Ступала диво постать
З очима цвіту ладана.
До озера гірського,
А може й водоспаду...
Щось спраглими вустами
Шептала небесам.
Спіткалася і падала,
Гадюкою звивалася,
І часто посміхалася
Не Вам і не мені...
