Автор: Евгений Кедров
Лирика / гражданская
Україно, життя мого зоря!
Моя нене, країно моя!
Я люблю тебе, ти – моя доля,
Я віддати готовий життя
За свободу твою суверенну,
За державу мою, що люблю,
Я за тебе молю преклоненно
Всіх святих, тебе боготворю...
Я бажаю тобі процвітання,
Щоб, нарешті, ти вже розцвіла!
Ти прийми це від мене послання,
Україно, кохана моя,
Моя мила, любима Державо,
Я люблю тебе більше за все,
Ти моя розпрекрасна кохана,
Ти натхнення моє для мене!
Натерпілася ти за всі роки
Від всіляких своїх ворогів,
Що тягнули із тебе всі соки
Упродовж багатьох тих віків,
Що рвали тебе і шматували,
Розрізали вживе на шматки,
Підійнятись у зріст не давали,
Україно, твої вороги!
Звідусіль, звідусіль вони лізли –
З сходу, заходу, півдня, колись,
Звідусюди, що сил було тисли,
Щоб отримати свою користь
На землі твоїй, матінко моя,
Щоб загарбать її назавжди,
І поля, і ліси, річки твої,
Не побачили більше, щоб ми,
Захистив тебе, Боже наш правий,
Ти отримала волю свою,
Процвітай, моя мила Державо,
Я тебе за все більше люблю!
30.09.2007г.
© Евгений Кедров, 2009
Свидетельство о публикации: № 6963-127071/20091128
ID:
233746
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 09.01.2011 10:02:12
© дата внесення змiн: 09.01.2011 10:02:12
автор: Evgenij_Kedrov
Вкажіть причину вашої скарги
|
