Розірвана душа в лахміття,
Розбите серце в грудях.
Хоч болем все життя сповите,
Та все ж смієшся в людях.
Даруєш світло всім довкола,
А сам палаєш мовчки.
І замкненим біль ходить колом
У ці холодні ночки.
А ранок знов надіне маску,
Сховає давню втому…
Продовжиш грати ти цю казку,
Що не здалась нікому.
