Вибігло Літечко
В поле по квіточку,
Стало шукати її між трави,
Тільки не сталося –
Юне злякалося
Дядечка Грому та тітки Грози.
Сіло під кущиком,
Сплутаний плющиком
Зиркає скоса на хмарок карниз.
Раптом, із затінку,
Крихітка Маківка
З люлі-колиски спустилася вниз.
Босими ніжками,
Стежечки сті́жками,
Рушила з Літечком Сонцю навстріч.
В парі з пташатами
І янголятами
Йшли кольорами до світлих воріт.
Враз відчинилася
Брама, що вмилася
Теплими краплями сонця й дощу.
Кинулось Літечко
Й Маківка-квіточка
В свіжі обійми шпажин пирію.
Кожна стеблиночка,
Наче периночка,
Їх огорнула в спочинок і сон.
Спали. Їм снилося -
Літечко вкрилося
В пуп'янки квітів на різний фасон!
Янголи, пташечки,
З синьої чашеки,
Пили нектар золотих промінців –
Сили набратися,
Далі податися,
Їм бо долати ще сто камінців.
Поряд, із вулика -
Теплого вуглика,
Бджілки медові
Та трутні й джмелі,
Пісню брумкочучи,
Крильми дзизкочучи,
Їм колискову співали малі.
Мчав понад вуликом,
Названий Дуйликом,
Свіжозавзятий пустун вітерець.
Вихопив в Літечка,
Сплетений з квіточок
Ніжно-пелюстковий
Квітко-вінець...
Літо прокинулось,
З радістю кинулось
Квіти збирати у кошик надій -
Як же багато їх!
Витканий сонцем міх
Радісно квітнув
Квітковий добрій!
Марія Дребіт (Голодрига)
18.10.2025 Португалія
малюнок авторки із використанням ші
Чарівно 
