N.V.
Твій сухий, холодний поцілунок,
За рікою, в затінку дерев,
Це не хмільний любовний трунок,
Не дар, відзнака королев,
А звичка витерта роками
В шлюбі, нещасними жінками.
Я зрозумів, що це уже кінець –
І ти пішла забравши моє серце.
Моя любов зітерта нанівець,
І висохло моїх віршів озерце.
Поета так дуже просто вбити –
Лише заборони йому любити.
29.08.2025 р.
