На півдні, де сонце палає щодня,
Де степом блукає жара навмання,
Живе там легенда – не просто рослина,
А плід, що піарить мою Україну.
Не просто солодкий – чарівно п’янкий,
Як дотик коханих, як погляд палкий.
Сік – ароматний, мов сонце у склянці,
Солодкий і свіжий – смак літа у банці.
Налитий він сонцем, налитий любов’ю,
І пахне дитинством, і вабить розмовою.
Рожево-червоний, з хрусткою душею,
Шепоче: "Скуштуй мене... й стань сам собою."
Він не для вітрин і не для реклами –
А для вечорів з чудовою панорамою.
Куштуєш – і сік по долоні тече,
Наче спогад кохання, що серце пече.
Херсонський – то плід, що говорить без слів,
Про щастя просте, про безкрайність полів.
Його кожен шмат – як мелодія в серці,
Як літо, що гріє в найхолодніші миті.
Тож хай світ смакує свої ананаси,
І банани в пакетах, і виноград з маси —
А ми ж — кавуном, соковитим, хрустким,
Що стигне під небом херсонським святим.
Дякую Вам! Приємно, що припало до душі) Люблю кавуни, вони пахнуть дитинством і моїм рідним Херсоном) Зараз через війну не там... Сумую за тими часами... І за всім рідним, що лишилося там... Багато зруйновано і понівечено... Та дай Боже буде ПЕРЕМОГА! Правда за нами! Слава ЗСУ! Віримо в краще!
Не повірите, ми теж вирощували кавуни і продавали по 5 коп./кг, жах( А з ними мороки повно, ледь вийшли на 0. Тож не вдячне це діло, тим більше зараз...
