( натисніть під кліпом квадратик внизу, праворуч )
Ви ніколи не дізнаєтеся, що таке справжня любов,
поки не захочете від неї позбутися. (Фредерік Бегбедер)
-----------------------------------------------------------------------------
Про що мріяв, те й збулося,
Руки розв"язав.
Йому легко це вдалося,
Бо давно це ждав.
Неприємна все ж погода,
Чи то дощ, чи сніг...
Порадіти ж є нагода -
Про що думав - зміг.
Зупинися, не спіши,
Озирнись у тиші.
Може, поруч щастя йде,
Що колись залишив.
Ти забув давно про нього,
Іншого шукаєш.
Воно ж йде нога у ногу,
Ти - не помічаєш.
Ось ідеш, спіткнувся, впав,
Подививсь навколо.
Знову ти? Тебе не ждав!
Пробурчав щось кволо.
Подає кохання руку,
Так йому знайоме.
Далі тиша і ні звуку:
Пробач! йдем додому...
Повезло бродязі. Щастя дочекалось його повернення. А могло бути зовсім інакше.
Мав перше щастя й бросив дома --
Знайти друге припекло.
Шукав довго, аж до втоми,
А щастя перше теж втекло.
Надійко, нема слів... заворожили красою побаченого, почутого. Вдячна за насолоду, отриману від перегляду метелико-лілієвої краси, музики і звичайно чудової поезії, бо тут все на висоті Супер!
Повезло бродязі. Щастя дочекалось його повернення. А могло бути зовсім інакше.
Як же треба цінувати те щастя, що поряд... Підтримає, зрозуміє. 
