Прийшла ізнов пора складна осіння:
Ще хочеш сонця - дощик накрапа.
І де б це нам та начерпать терпіння -
Журба сезонна п‘яти зачіпа.
Ми так хотіли ще побути в літі,
В його розмаї запахів і трав,
Його безмежжі ніжних поля квітів.
І все ж як завжди всі вловили ґав.
Та Осінь-панна не така нещадна,
Вона несе нам спомин юних літ,
Де на лінійці я була нарядна,
Несла до школи я троянди цвіт.
А потім як скінчилися уроки,
Студентськая пора прийшла,
Як до редакції ступала перші кроки,
Сімейний затишок як я знайшла.
Для мене кожна Осінь особлива,
Вона несе і радість, і добро,
Несе людей і каже: «Я щаслива!»
І я така стаю, що б не було.
І виром листя жовклого, що пало,
Я затанцюю у душі тепер,
Бо знаю, Осінь трішки сумно й дбало
Перехопила в Літечка етер.
2021
