Вишневий цвіт, і травень вічно юний,
Чекання свята, сонця і весни.
Жорстокий світ і нерви, наче струни,
Які порвали вибухи війни.
Серед краси весняної і цвіту,
Чекаєш щастя, радості, тепла...
Гармонію зруйновано, а діти
Ростуть в ефірі хаосу і зла.
Крихкі від болю і розпуки душі,
Шукають промінь сонця у пітьмі..
І хто цей камінь безнадії зрушить,
Що тисне серце, мов в страшному сні?
Любіть дітей, допоможіть їм жити,
У бідах цих і наша є вина.
Навчайте їх надіятись, любити,
Скажіть, коли закінчиться війна.
Подайте руку, подаруйте віру,
Зігрійте словом зранені серця..
І будьте завжди поруч - ради миру,
Від самого початку - до кінця.
