( в дарунок юній, починаючій майстрині в техніці ліпки з полімерної глини Марині Усенко.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й »СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Тендітна постать обіймає тишу.
Голублять руки теплий «полімер».
Між двох поверхонь світ її колише
Під звуки мрій, засіяних. Тепер
Складався день мозаїкою руху —
Ліпився-сохнув-випікався в час
З під різачків, у силі волі й духу,
Крізь голки око видивлявся нас.
І знову тиша. В ній живе уява,
Будує скрізь плотини переправ —
Екструдер кличе до початку дива
І юнка йде палітрою заграв!
Марія Дребіт (Голодрига)
18.03.2025 Португалія
