Пробач. Ти знаєш, я не бачу.
Неначе сплю, живу неначе.
До тебе дотик, сприйняття...
Неначе я живу життя.
Ні кілометри, ані милі.
Невірний рух,- сліди на тілі.
Постійно стіни віч-на-віч,
І кожен день для мене ніч.
Ти знаєш, сни ще кольорові.
Старі події, дії нові.
Та ким я стану у цих снах,
Якщо душа живе в очах