Там, де я ступала, стежка у кульбабках,
А в кінці города конюшинки цвіт.
Там літали в небі різнокрилі бабки
Від яких, ввижався, весь блакитний світ.
Вдалечінь стелилась стежка споришева,
І співали в травах коники дзвінкі.
Інколи, здавалось, скрипка Лукашева
Награвала стиха радісні пісні.
Там у слід ходило сонце променисте —
Мамина наука й батькова любов.
Десь роки побігли, наче в поле чисте,
Час летів невпинно, то поволі йшов.
Поки, ще дитинство в фантастичних мріях
Й до воріт стежина, що веде у світ,
Памʼятайте, діти, хату і подвір’я
І не важно скільки вам сьогодні літ.
