Промайнули мінерали,
Понабігли чабани:-
Дайте, кажуть нам, корали!
Дайте крила сарани!
- Ні! Ідіть но далі! Треба
Гливи нам зрізать серпом
Для очікувань на краще
У минулому під склом.
- Дайте мармурову шию,
Мідь на риб’ячу луску,
Щітку з добрих справ зненацьких,
Жмуток з жовтого бузку!
- Ранком! Ранком завітайте!
Досить галасу в сінях.
Та й для чого вам корали
В гливах на трухких пеньках..?
