Спить селище, панує тиша,
Не чути навіть гавкоту собак…
А ти, напевне, вірші пишеш,
Та й я в цей вечір не засну ніяк.
Вслухаюся в зітхання вітру,
Вдивляюся у світло ліхтарів,
Які сіяють наче квіти
У чарівній країні мрій і снів.
Зітхання вітру затихає,
Згасає всюди світло ліхтарів,
На сході горизонт засяяв,
Почувся радісний пташиний спів.
Хіба не відчуваєш радість,
Не бачиш світанкової краси?
Там квіти в росах зачекались
І незабутні спогади весни…
08. 08.2020
