Літо поверта до середини,
Та в душі неспокій і жалі.
Все чекаєм доброї години:
Коли ж нас покинуть москалі?
Хто придумав їх "братами" звати,
Повернувсь у кого так язик?
Матері учили вас вбивати,
Ти до цього, ворог, уже звик?
Чи рука підніметься й на матір,
Коли щось не те побачиш в ній?
Не любила, виростила звіра,
І зростила у житті бруднім.
Та колись настане час розплати,
Не пробачить вам Всевишній,
Чи заплаче за тобою матір ?...
Перед Богом і людьми ви грішні.
Упаде убитих кров у землю,
Кольорові квіти розцвітуть.
Всіх вас пам"ятаєм поіменно,
Час і пам"ять з серця не зітруть..
Так є і так буде! Слава нашим ВОЇНАМ!
Упаде убитих кров у землю,
Кольорові квіти розцвітуть.
Всіх вас пам"ятаєм поіменно,
Час і пам"ять з серця не зітруть. .