Коли мене питають про любов,
То згадую я лиш тебе щоразу.
І відчуваю, як у скронях б'ється кров,
Від почуттів, що прокидаються одразу.
Метелики кружляють в животі,
А серце, наче завмирає в грудях,
Як уявляю, що ми знов насамоті
І робим те, що заборонено на людях.
Бракує блиску жадібних очей
Та ніжних доторків гарячих губ і хтивих,
Безсонних наших пристрасних ночей,
Проведених разо́м, годин щасливих
Дуже зворушливо і проникливо. Ніжно і гарно. Нехай такі почуття неодмінно перейдуть від спогадів до реальності. З повагою і теплом. З прийдешніми Вас святами.
Чуттєво 
