Дощі холодні купають осінь у теплих тонах:
Барви гарячі ще яскравіші.
Може сьогодні стати тією,
Що у траві, яснім смарагді, шукає бісер.
Квіти не рушу: вони для цілунків комах,
Їх заколисує вітер.
От би сховатись десь на галяві із сонця,
Де рідкісний птах чистить перо золоте
Із дрібненького листу.
З ягід шипшини знизати намиста разок,
А з горобини і глоду – по тричі.
По намистині ж…
Тут сотні думок стигнуть у тиші.
