я дивлюся у вікно та мій погляд завмирає на десятиповерхівках, що за декілька сот кілометрів від мене.
якщо замислитися, там є життя.
якщо ж добре подумати, життя є скрізь та всюди.
цікавість породжує інтерес, а останній — багатоуявну фантазію, яка допомагає режисувати картини у думках, а з цього витікає зміна реальності обстановки.
коли ти багато думаєш, ти живеш, а твої клітини не руйнують себе.
мій вчитель по сольфеджіо, який мені подобався, і я сподівалася зостатися з ним наодинці, а він боявся, що я дістану з пазухи ніж і виколю його печінку, казав :"завжди щось робіть, не сидіть на одному місці, бо заростете мхом".
дякую, Б.Є., коли я лежу лежнем, я встаю і сідаю за кляте фортепіано і вчу, вчу, вчу. іноді ноти літають по хаті в припадку істерії, що я нічого не вмію. треба більше часу та досвіду.
кажучи серйозно, я змалечку була етакою лоліткою. я любила чоловіків, які були старші за мене більш як на 10, (а було й 30) років.
підсвідомо я шукаю того, хто б захистив мене від цього мерзенного світу. вони хочуть мене, а коли я відмовляю, кажуть, що я фригідна істеричка.
самі ви істерички, якщо не можете господарювати власним членом.
іноді так хочеться побути малесенькою Джінкс, але я встаю з колін і йду на поле битви, тому що один в полі — ВОЇН!
ID:
953919
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Тенсона
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.07.2022 00:31:54
© дата внесення змiн: 21.07.2022 00:31:54
автор: Харрієт
Вкажіть причину вашої скарги
|
