Які довгі без тебе ночі!
Гілка тягнеться в шибку стукать,
Не обрізана нами вчасно .
А чи спав ти там, мій хороший?
Підмостивши під щоку руки
Як любив так робити часто?
Сонце сходить. У роси ранні
Розливається перший промінь
Розсипається в самоцвіти.
Як я хочу тобі, коханий,
До чола притулить долоню,
Поруч тихо так посидіти.
Приласкать тебе, приголубить,
Садом росяним погуляти
На світанку , удвох , босоніж.
В ньому птахи співають, любий ,
А у тебе ревуть гармати ...
Та однакове скрізь осоння:
Ранок теплий, і сонце світить
Всім однаково. Чом не в силі
Ще далеко, за видноколом
Ворогів йому спопелити?
Щоб ти був біля мене, милий
І не кидав мене ніколи .
Хай нашим захисникам додає сили і мужності жіноча вірність і кохання! 
