Квітує терен край дороги,
Рожеві пахнуть пелюстки,
Але зірвать ніхто не зможе,
Наставить швидко колючки.
Хтось посадив його на згадку,
Мабуть, про втрачену любов?
Для мене це - лише здогадка,
Думки листаю знов і знов.
Вже скоро й ягідки поспіють,
Та хто узнає їхній смак?
Вони червоним зарясніють,
І до зими висімуть так.
Зима укриє білим снігом,
По них ударить морозець.
Цей кущ росте тут оберегом,
Колись розбитих двох сердець.
А він чекатиме, бо знає,
Що хтось прийде колись сюди.
Терновий кущ все ж розростає...
В снігу побачив він сліди..