Не думала, доню, що тато загине,
Не вірила, рідна, що ляже в бою́,
Не знала, що плач замість пісні полине,
Що кров буде литись у нашім краю́.
Не думала, доню, що горя зазнаєм,
І га́дки ніко́ли про це не було́.
За татову душу моли́тви складаєм –
Життя на землі вже його відцвіло́.
Не думала, доню, що все обірве́ться,
Бо мріяли ми про квітуче життя,
Додому татусь вже з війни не верне́ться,
Бо тому, що сталось, нема вороття.
Не думала, доню, що нам доведе́ться
Без тата зостатися через війну,
Ніко́ли він садом уже не пройде́ться…
Платив за Вкраїну висо́ку ціну́.
Не думала, доню, що буде так важко,
Що сльо́зи рікою у нас потечуть,
Скрізь кулі, снаряди, ворожі розтяжки…
Усі, хто живі, ПЕРЕМОГУ кую́ть.
Не думала, доню, що тато поляже
І так доведе́ться без нього нам жить,
Не знала, що сло́ва не мовить, не скаже…
В могилі наш тато, рідненька, лежить.
16.05.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
ID:
947911
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 16.05.2022 15:50:04
© дата внесення змiн: 16.05.2022 15:50:04
автор: КОРОЛЕВА ГІР
Вкажіть причину вашої скарги
|
