Щось мені кортить
Скласти знов вірша.
Ось папір тремтить,
Лине в вись душа.
Про кохану знов,
Всі мої думки.
За таку любов,
Рвуть з небес зірки.
Я ж хоч не зірвав,
Але все ж тягнусь:
Скільки віршів склав,
Досі не спинюсь.
Я б її кохав
Тільки-но за це.
Всю б розцелував,
Та віддав би серце.
Але це мої
Збуджені думки.
Бачити її,
Було б залюбки.
06.12.1997.
