Мій друже, не клич на лихо -
Прийде само, як смеркне, тихо.
Накриє небом та зірками,
Торішнім листям з пелюстками,
Омиє плачем та сльозами,
Та ще й осінніми дощами …
Буде багато дивних явищ –
Можливо ти їх і побачиш …
Можливо. То лиш небо знає;
І всіх, і все запам’ятає …
