мені щоночі сниться все той самий сон
про тебе: ти і я, і все, що є між нами:
воно кипить і зазнає брехливих змін,
аж важко все простежити й запротоколювати.
я й не намагаюся: лиш хочу десь втекти
й сховатися від реальности,
що калічить мою душу.
я можу втекти від реальности,
та не можу втекти від тебе.
я блукаю в пітьмі, я шукаю слідів кохання,
що втекло несподівано, наче сполоханий птах.
я питаю у всіх людей, я обмацую всі тротуари,
я впадаю у відчай, плачу,
й цілую холодну бруківку.
о, я думав, що знаю тебе повністю, досконало!
чому ж я не можу звільнитися
від твоїх конотопських чарів?
ще одна темна, містична і беззмістовна ніч.
що я зробив неправильно? треба це якось виправити.
ти – ніби й поруч, а насправді – дуже далеко.
слова, що ти промовляєш, такі важкі,
що не доходять до мене, а падають на підлогу,
й розбиваються на шматки,
мов брили арктичного льоду.
я дивлюся на тебе, й не впізнаю;
так само ж – і ти на мене. –
ми стали чужими й холодними.
ти – як холодна бруківка.
я не можу звільнитися
від твоїх всемогутніх чарів.
чому ти стала такою холодною?
я вже й сам відчуваю всередині
лютий пекучий мороз.
дитино, я думав, що знаю тебе –
ти виявилася чарівницею.
ти мене вже заморозила, я став, немов сніговик.
а тепер, якщо ти мене покинеш,
я просто розтану й зникну
stone cold, rainbow
https://www.youtube.com/watch?v=PzGTAKDvKjc
ID:
922132
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 13.08.2021 19:48:30
© дата внесення змiн: 13.08.2021 19:48:30
автор: mayadeva
Вкажіть причину вашої скарги
|
