Небо жбурляє на землю сльози.
Чи то від болю чи від каяття.
Сумно, що ми не стрінемо долю,
Навіть якщо прийде небуття.
Небо невтішно оплакує щастя
Сумно, але, лишився біль...
Чи то від грому, чи від причастя
Сумно, хтось в небо жбурнув сіль.
Тонемо ми під сльозами неба,
Тонемо ми... від кохання, принад.
Щастя і радість - це ми із тобою,
Тільки для нас під дощем променад.
