Моя доля - кована!...
Не рум"янком весни долу мощена...
Не стопами Мерлін,- а над горами
світовими,- протоптана-сходжена...
Не на торжищі - волею крамаря...
Не хвалебними стрілами-одами!
Торувала шлях жита над каменем...
Сонцем тихим над осені водами.
27.11.2020р.
