Буває, спинишся на пів дорозі
Щоб відпочити, скинувши вантаж.
Проходять дні, ти встати вже не взмозі,
Складаються роки в безглуздий стаж.
Бо ж хтось сказав не дарма про синицю,
І ти спіймав, бідненьку, за хвоста.
Забув про мрію, це ж такі дурниці.
А добре жити – справа не проста.
Даремно журавель довкіл літає,
Юнацький запал на крилі несе.
Чи ж він, блаженний, хоч би уявляє,
Як страшно втратити людське усе.
І так живеш життя на пів дорозі,
До неба годі очі підвести.
Спіймати журавля не кожен взмозі,
Щоб мати більше, менше відпусти.
