Заплакані очі у ранку,
Умили холодні дощі.
Немає кінця, ні початку,
Течуть по ранковій щоці.
Чи сльози, чи дощ вперемішку,
Чи зранена плаче душа?
Зумій перекинуть сторінку,
Почни все з нового листа.
Ні краплі сльозинки, ні смутку,
Все зможеш, все в силі знести,
Здолати невдачі цю смугу,
І далі за мрією йти.
Не впевнений - Бог допоможе,
Упевненість й силу знайти.
Збороти життя загадкове,
І все, що найкраще - спасти...
Удачі всім душам й спасіння,
Терпіння, упевнений крок.
І вірить, що є все ж надія,
Вдихнути повітря - ривок!
Чудовий вірш, Надійко! Все Окей. Чого журитися,все йде,як годиться.Точно нема чому журиться. Як не сьогодні,то завтра,Муза все ж буде поряд с Вами. Вона ваша подружка і в радісний, і в сумний час!. Всього найкращого Вам!