Душа по своєму болить, невидимі у неї сльози, нікому не несе загрози, ні з ким не хоче біль ділить! Болить у темряві ночей, годинами і місяцями, інколи просто до нестями, біль видає смуток очей… Не повернути, ні на мить, дні безтурботні та веселі, дитинство в батьківській оселі, життя біжить, душа болить…
