дві тисячі років
без тебе і з
часи були різні
і добрі і злі
так ніби за правду
брехнею рясні
твою чтили пам'ять
а вчення вже ні
дві тисячі й більше
ми тут як колись
тебе розіп'яли
хоч плач
хоч молись
ми всі перетворимось
у камінь
колись
колись було краще
чи буде ще так
що прийде нас рятувати
Бога свояк.
