А в хаті пахне сонцем й полуницею,
Задумалась чомусь і сіла за столом,
А завтра знову потяг з залізницею,
Туди поїду, де чуже все за вікном.
Де спека, море і навкруг чужі,
Я не додому їду, а від дому,
І там нема волинської душі
І там не друзі, а лише знайомі.
Нема там лісу з безліччю рослин,
Нема лугів, що пахнуть так волинню,
Нема з родиною проведених годин,
Коли стрічаєш всіх із хлібом-сіллю.
Є чужина, і ти звикаєш вже
До клімату, людей і шуму моря,
Лише від'їзд чомусь цей сум несе,
Неначе в цьому є краплинка горя.
15.06.2019
ГАРНО З СВЯТОМ !
