Блукала в снах по бездоріжжю
вельми цікавого буття.
Шукала щастя у підніжжя
свого буденного життя..
Бувала в снах по той бік світла
де не сягає місяць ночі…
Впадала у обійми вітра,
вітри до пустощів охочі…
Сягала до межзір’я ранків,
де себе кликала зоря…
назад спішила з чудо-замків, -
чекала посмішка твоя…
