Керує настроєм твій вітер
Хитає гілками думок
Чому не добираєш літер?
Збиваєш як гірський струмок
Ти хвиля місячного моря
Що кришить береги Біскаю
Ти обрій, що здається поряд
Який про те щораз тікає
Ти бриз, що збудить тиху гладь
Грайливо обціловуючи скелі
Візьми і дотиком розрадь
Піски найбільшої пустелі...
