Я уже не боюсь нічого!
Не боюся близьких втрачати,
Не боюся сісти за грати,
І не боюсь помирати.
Бо душа моя вже вмирала
Як прощалася із тобою,
Як зливалася я з юрбою,
Аби тільки не бути собою.
Я самотності вже не боюся.
І змиряюсь із волею Бога,
Тільки в нього прошу допомоги,
Лиш йому можу я довіряти.
