О світе! Дай нам сонця і тепла!
Даруй весни усміхнений світанок!
Зима нуртує люта наостанок,
І хвища всі шляхи перемела.
Так холодно і людям, і землі
У крижаного троля у полоні,
Та первоцвіту паростком у лоні
ЇЇ - зорить весна, являючись вві сні.
Та стрепенеться світ тепла причастям,
Заплаче сад від сонячного щастя,
Коли повіє легіт веснянИй.
Душі політ, високий і легкИй,
Пісенні ритми, свіжі, кольорові,
Весна дарує в прагненні любові.