Слова вдяглись у вишиванку,
Взялись за руки в хоровод.
Чому ж іде у світ щоранку
Без вишиванки мій народ?
Злиденність селиться у хаті,
Земля лиш родить бур'яни.
У «Світських хроніках» - багаті,
А на «Вечірках» лиш чини.
Вона ж, вкраїнка, на чужині,
Служниця в домі не своїм.
Чому ж незатишно так Слову
У серці зболенім моїм?
Іде убога Рідна Мати
За милостинею в світи.
О Україно, краю рідний,
Коли ж з колін устанеш ти?
