Тобі командире присвячується.
Не плач, моя мамо, рідненькі- не плачте,
Я син України її полюбив.
За чорну хустину- матусю, пробачте,
Не добіг до машини, снайпер кулю пустив.
Привіт, моя мамо, я тебе попрошу,
Розкажи, як дочурка, синочок.
В мене друзів багато, але скучно-скажу,
Давай, я прийду у садочок.
Ти вмилась сльозою, а я у раю,
Чуєш тату, рідненький, благаю,
Я на варті, країно, сьогодні стою
Захищати тебе я в усіх вимагаю.
Саме так мій татусю, мене ти навчив,
Як країну рідненьку любити.
Посміхайтеся мамо, я б вас попросив,
Онуків за мене, пробачте, ростити.
Баталльоне, ти чуєш! Я прошу вогню,
Всю нечесть гоніть з України.
Тримайтеся, хлопці, в не рівнім бою
За майбутнє, за волю країни.
Дружино бувай! Я йду в небуття
За образи, що скоїв, пробач,
Я боровся за вас, я боровсь за життя
Україно, тримайся- не плач.
Народе, єднайся! Україно, вставай!
З нами Бог на посту милостивий,
А я там в небесах. Баталльоне, бувай!
Матусю, не плач, я щасливий.
27.05.2015р.
Народився Юрій Миколайович Баран на
Хмельниччині в селі Добрин.Майор, начальник
штабу 5-го баталльону оборони Прикарпаття.
Загинув на Донеччині від кулі снайпера
08.08.2014року.
ID:
774431
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 31.01.2018 20:50:46
© дата внесення змiн: 31.01.2018 20:50:46
автор: Володимир Олійник
Вкажіть причину вашої скарги
|
Куля снайпера розєднує народ... 
