Так, ніби серце вирізав негострений хец'-наб
В руках невправного невігласа жерця
У грудях порожньо... і мов безвольний раб
Останні спроби дихати... мерця
Навіщо ж так? Невже тобі отрути було мало?
Ти впорскувала регулярно атракотоксин
Легені вщент від крику розірвало
На сотні тисяч, у вогні палаючих частин
Знесилений лежу в снігу й дивлюсь у синє небо
Надії на одужання не було і нема
Не панацея ти, а лиш гірке плацебо
Холодна крижана пуста зима...
