Малює осінь Дощ - художник,
в калюжах фарби пахли смутком...
І пензлі витанцьовували хутко,
вмокнувши за́пал у небесну дудку.
І холод вже закинув вудку,
і пес Бровко сховався в будку,
і кіт Мурко заліз на піч...
- Яким прекрасним вийшов спіч ! -
Гукнули навздогін хмарини...
На полотні вигравали сльозини,
які по житті так гірчили людині...
А сонце лизалось - ковталось
у спогадах теплого літа,
неначе дитяче пірожине.
