Містер Рендом порозкидував нас із тобою
І тепер шкіриться прогнилими зубами
За канати тримаючи міцно, спалюючи сувої
Роз'їдаючи волю роками
Містер Рендом Не знає слова Жаль
Сивиною фарбуючи шляхи шиповані
І крізь вчора пронизує попіл сталь
І нас буднями зафарбовує
Містер Рендом сповідує атеїзм
Тримаючи зв'язану долю в підвалі
І лисіє пір'ям весь героїзм
Іржавіють вчорашніх вчинків медалі
