|
Я рвусь приймати тебе, немов таблетку
Розчиняючи емоції у шлунковому соці
Чекаючи, коли психотропні речовини
Почнуть змінювати стан свідомості.
Коли голова почне збільшуватись,
Наповнюватись різнобарвним повітрям
Думок, реакцій, почуттів,
Хвилями настрою
Бурями Айвазовського
Сенсорикою навколишніх
Космосів, стратосфер, чужорідного пилу,
Й моя Аджна перетвориьтся на повітряну кулю
Й наповниться швидкоплинними, але дорогими митями
Забуде про побиту бруківку під ногами
Пустий холодильник,
Генетичні травми,
І порепану, забуту усіма майю,
Котру не скроїти
Навіть всемогутньому горлу Молоха.
Та потім сонячне сплетіння починає нити
Скрипіти, немов старі незамаслені двері,
Закручувати вихор, що потребуватиме більше:
Більше таблеток, більше психотропії,
Більше кольору, сенсорики
Більше планет у нашій сонячній системі,
Більше Плутонів, бо ж одного нам замало,
Більше крику у нічному холодному парку,
Терпкого смаку енергії.
І допоки не отримає жадання бажаного
Ця чорна діра засмоктуватиме мій стіл,
Засмоктуватиме розмальовані стіни
Засмоктуватиме Тетерів, Арсенал,
Неміроф, Славу, Чарку,
Класичну, Марку, Прайм
Хортицю, Смірнов, Шляхетну,
Інкерман і 777.
І цей водоворіт пожиратиме мої думки
Ущерть анігілюватиме слова
Що ховаються від смердючого "ніщо"
Рятуючись лише за межами мого обруїненого внутрішнього світу
Лише на зім'ятих сторінках, на засміченій клавіатурі,
Нече комарі, крутячись у світлі сідаючого телефону,
Або прилипаючи до яскравого світла самотнього монітору
В моїй напівпокинутій брудній кімнаті.
Я рвусь прийняти тебе, як таблетку.
Я уже й не знаю, які плацебо приймати далі.
Маленькі дози тебезамінників ні разу ще не помогли.
Давай, зустрінемось, давай іще раз я ось це відчую,
Бо інак мені...
ID:
662728
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 28.04.2016 16:42:31
© дата внесення змiн: 28.04.2016 16:42:31
автор: Лажневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
