| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Гуцол Оксана: НЕІСНУЮЧИЙ ВІН - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 12.03.2016 - 21:26та гадость я, тільки й тої втіхи, що унікальна. іншої такої противної - в галактиці нашій - не існує Касьян Благоєв, 12.03.2016 - 20:56тяжко уявити самотньою ту, у якої стільки вікон: у споглядання чужих облич і справ, за чужим життям, за простором, який таки існує - там, за вікном, за тим часом, який у двадцять два видається нескінченним, безмежним, надій і обов"язкового втілення їх повний, а ще - у спроможність дозволяти собі виходити і йти, куди заманеться серцю, дивитися ув очі, що  назустріч, вибирати і мріяти, пити каву і - маючи оті двадцять два! - мати повне право привести Його у своє життя, до своєї кухні, показати затерту турку і йти до ліжка - бо він точно заварить, швидко і у хвилюванні, додасть над міру цукру, обіллє себе гарячою кавою, і, незважаючи на весь поспіх - буде думати про ту, що в ліжку, буде жадати її всією хіттю чоловіка-самця, - бо так само молодий, і світ йому без заморочок і питань, бо він теж споглядає за життям - і вже шукає в ньому своє і свою... якої ж сили заздрість виростає в моїх грудях - і до вашого вікна, до старенької турки, і запаху кави на вустах юних, і до оксамитових ароматів молодого тіла!.. яка ж ви ще щаслива юністю і чеканням, сподіваннями і невтоленністю від тільки що початого життя!.. справді: я вам заздрю... і безмежно гірчить думка: мені ніколи вже не в змозі стати такій ним, Існуючим, не подати кави, не відчути спокуси нагрітого ліжка спраглим тілом... Гуцол Оксана відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Ви щойно, одним коментарем, змусили мене посміхатись і думати про хороше. Певна, що ви чудова людина. Дякую Вам! Саша Юст, 12.03.2016 - 20:44прекрасно. обожнюю такий стиль. було б цікаво почитати під хороший музичний супровід | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||